36 юристів та журналістів з України, Молдови, Казахстану та Киргизстану слухають лекції від українських та міжнародних експертів, виконують практичні завдання та обмінюються досвідом – таким є навчання на цьогорічній Міжнародній літній школі медійного права. Це – освітній проєкт Центру демократії та верховенства права, інтенсивний навчальний курс, присвячений правовому аспекту роботи і регулювання медіа. 

Позаду вже перший навчальний тиждень Літньої школи, за який учасники встигли повчитися і подискутувати з 10 лекторами.

Розпочав цей лекційний тиждень Всеволод Речицький, конституційний експерт Української Гельсінської спілки з прав людини. Він розповів про філософські основи свободи слова. Так, у цій сфері діє правило свободи: вона максимальна та абсолютна. У розумних межах допустиме все – це ідея множинності. Країни, які не бояться такого, розвиваються шляхом інновацій.

У своїй другій лекції Всеволод Речицький звернув увагу на свободу як найвищу цінність в США. Щоб показати це на практиці, він оглянув рішення Верховного Суду країни, що підтверджують абсолютність індивідуальної свободи, гарантованої Першою поправкою до Конституції США, зокрема і свободи слова. У американській системі діє вільний ринок ідей, який фільтрує їхню прийнятність, адже немає правильних чи неправильних тем, думок, слів. У Штатах діє політика відкритості: до 90% запитів задовольняють на підставі свободи інформації, що дозволяє журналістам вільно досліджувати та висвітлювати будь-які теми.

Олександр Бурмагін, виконавчий директор ГО “Платформа прав людини”, провів наступну лекцію, “Практика Європейського суду з прав людини за статтею 10 Європейської конвенції з прав людини”. Олександр зазначив які сфери регулює стаття 10, а саме – свобода дотримуватися своєї думки, отримувати та розповсюджувати інформацію, активний доступ до інформації. Лектор вказав, що через інтереси, захищені статтею, не можна вводити законом умовні обмеження, що вважалося б формою непрямої цензури, якщо владні структури перешкоджають збирати інформацію. Він також згадав практику щодо захисту джерел інформації, а також стосовно фактів та оціночних суджень.

Про доступ до інформації та захист свого права завдяки міжнародним інституціям говорила Тетяна Олексіюк, експертка UNDP з доступу до інформації. Вона згадала ті міжнародні документи, статті яких містять право на доступ до публічної інформації, а саме – ЄКПЛ (ст. 10); Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ст. 19) і зазначила, які функції має Комітет з прав людини, що контролює дотримання конвенції.

Також експертка розповіла про Конвенцію Ради Європи з доступу до офіційних документів – перший універсальний документ, який зобов’язує держави не тільки визнавати право на доступ до інформації, а й здійснювати всі необхідні дії для забезпечення цього права. Конвенція (Тромсо) вступила в силу з 10-ї ратифікацією, яку здійснила  Україна.

Андрій Матат, юрист ЦЕДЕМ, у своїй лекції “Свобода слова в практиці Верховного суду США” торкнувся теми прецедентів цього суду. Далі йшлося про те, які моменти регулює Перша Поправка Конституції США, якими є складові елементи свободи слова – конституційної цінності в Америці – та чи можна говорити про рамки/обмеження свободи слова за наявності Першої Поправки. А також Андрій Матат провів огляд найцікавішої практики ВС США і разом з учасниками обговорив кейс, який лектор дав їм для домашнього завдання.

“Стандарти журналістської діяльності” – такою була тема лекції Отара Довженка, керівника Центру моніторингу і аналітики ГО “Детектор медіа” та Тараса Петріва, доцента кафедри соціальних комунікацій Інституту Журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Зокрема, вони говорили про таке:

• Який поширений метод використовують останнім часом на ток-шоу для створення ілюзії об’єктивності (запрошення псевдоекспертів).
• Який формат взаємодії сприяє відповідальності видання перед аудиторією і бажанню утримати читача (передплата за гроші).
• З яким видом діяльності конкурує журналістика в контексті етики та стандартів (блогерство).

А Людмила Панкратова, виконавча директорка ГО “Інститут розвитку регіональної преси, провела лекцію на тему “Журналістська діяльність: правове регулювання”, в якій розповіла про стандарти журналістики та як впливає дотримання стандартів на юридичний захист журналістів. Торкнулась вона і теми захисту джерел інформації журналістів як частини права, передбаченого статтею 10 Конвенції. Зокрема, розповіла яке порушення було предметом розгляду в Євросуді з прав людини у справі “Седлецька проти України”.

Наступний лектор – Паоло Кавальєре, лектор Единбурзької юридичної школи в Університеті Единбурга – прочитав лекцію про регулювання відповідальності журналістів, блогерів і рядових користувачів за онлайн-публікації. Експерт зазначив, за якими критеріями ідентифікують медіа відповідно до Рекомендації Ради Європи “Про нове розуміння медіа”. А також детально розкрив тему посередницької відповідальності у практиці ЄСПЛ.

Христина Федунишин, юристка Департаменту виконання рішень ЄСПЛ, говорила про виконання постанов Європейського суду з прав людини щодо свободи слова та захисту безпеки журналістської діяльності. Христина розповіла про функції Ради Європи в імплементації рішень ЄСПЛ. Вона згадала кілька кейсів про виконання рішень щодо України, розповіла, чи існує фактичне виконання рішень, та які є загальні рекомендації для держав щодо внесення змін до їхнього законодавства.

У останній лекції тижня Ольга Дмитренко, юристка ЄСПЛ, провела для учасників історичний екскурс та розповіла історію створення суду, навела дані статистики: яка кількість справ перебуває на розгляді Суду у 2021 році, детально ознайомила учасників з процедурою подачі заяви та процедурою її розгляду. Також говорила про те, які існують критерії прийнятності. І розібрала з учасниками кілька практичних кейсів як вправу.

Проведення Міжнародної літньої школи медійного права стало можливим завдяки фінансовій підтримці Швеції.