11 вересня відбувся форум “Повна мобілізація: спільний план дій”, організований найбільшою коаліцією громадських організацій України Реанімаційним Пакетом Реформ у партнерстві з Центром демократії та верховенства права за фінансової підтримки Швеції. Так, українська громадськість, бізнес та влада об’єдналися, аби визначити основні пріоритети реформ на наступний рік, щоб у передвиборчій гонці популізму не загубилися спільні ключові завдання.
На панельній дискусії форуму зустрілись представники Парламенту, Уряду, бізнесу та громадськості. Так, подискутували про спільний план дій Андрій Парубій, Голова Верховної Ради України; Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України; Томаш Фіала, Президент Європейської Бізнес Асоціації та Юлія Кириченко, Член Ради Реанімаційного Пакету Реформ, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ.
Андрій Парубій як Голова Верховної Ради України сформулював основні плани Парламенту на дев’яту сесію, серед яких першим назвав питання національної безпеки, до якого входить імплементація ряду законів, зокрема Закон про Службу Безпеки, розвідувальні органи та закон про створення окремого комітету для посилення парламентських контрольних функцій. Другим пріоритетом було названо виборчі закони, серед яких новий виборчий кодекс, скасування депутатської недоторканності, оновлення складу ЦВК тапосилення відповідальності за фальсифікації виборів. Третім вагомим напрямком для Парламенту є поглиблена Євроінтеграція: цього тижня підтримали закон про інтелектуальну власність, також на часі реформа парламенту: блочний розгляд питань, спосіб реєстрації, електронний парламент. Також Голова Верховної Ради згадав про необхідність прийняття закону про мову.
Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України, окреслив коло пріоритетних питань з точки зору уряду. Одним із основних пріоритетів є подальше проведенням децентралізації, зокрема, питання планування територій, адміністративно-територіального устрою та забезпечення субвенції на підтримку розвитку ОТГ. Розблокувати жовтневі вибори в об’єднаних територіальних громадах, згідно зі словами Володимира Гройсмана, можна шляхом зміни складу Центральної виборчої комісії. З позиції економічного зростання, важливими є захист прав бізнесу, дерегуляція та покращення бізнес-клімату, закон про концесію, заохочення інновацій та прозорий доступ до держресурсів. Водночас, за словами Голови уряду, необхідно вчасно подати бюджет та стояти на позиціях реалістичних видатків з бюджету.
У свою чергу Томаш Фіала, Президент Європейської Бізнес Асоціації, підкреслив, що інвестори оминають країни з дефіцитом поточного платіжного балансу та державного бюджету, а без інвестицій зріст економіки та добробуту – неможливий. Згідно із проведеним Бізнес Асоціацаєю втретє провели опитування іноземних інвесторів, основною проблемою для них є корупція, друге місце – недовіра до судової влади, а третє – нестабільна валюта та фінансова система. Так, поміж законодавчих запитів міжнародного бізнесу, найвагомішими невиконаними пунктами є уповноважений економічний оператор, фіскальна навантаження на оплату праці потрібно зменшувати, при цьому дотримуючись консервативної бюджетної політики. Також, за словами Томаша Фіали, надзвичайно важливою є тема служби фінансових розслідувань, яка минулого року була значно загальмована.
Юлія Кириченко, Член Ради Реанімаційного Пакету Реформ, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, наголосила на необхідності консолідацї громадянського суспільства. Поміж позитиву, спікер відзначила, що є порядку денному уряду та громадськості є спільний порядок денний, зокрема, оновлення ЦВК та сподівання на новий виборчий кодекс. Юлія Кириченко відзначила, що замість скасування депутатської недоторканності, слід говорити про її обмеження через ризики послаблення парламентаризму. Серед неназваних пріоритетів йдеться про новий закон про Кабмін, аби він формувався за новою процедурою та закон про адміністративну процедуру, аби за одним законом громадянин мав уніфіковану процедуру спілкування із кожним державним органом.
У секції запитань та відповідей, Тарас Шевченко, співголова Ради РПР та директор Центру демократії та верховенства, зокрема, поставив запитання щодо смертності на дорогах, наголосивши, що, “Україна, мабуть, – єдина країна, в якій немає автофіксації порушень та жодного контролю швидкості. Країна постійно здригається від масштабних ДТП і на державному рівні немає людини, яка б взяла відповідальність за це питання. Також наразі в Україні надзвичайно низька відповідальність за ремені безпеки, минулого тижня профільний комітет ухвалив законопроект, який ми готували, про підвищення штрафу з 51 гривні до 850. Відтак хотілося б почути про якийсь певний час та конкретні кроки щодо ременів безпеки,контролю за швидкістю та запровадження автофіксації?”.
Андрій Парубій анонсував: “Найближчим часом стоятиме на розгляді блок питань правоохоронної діяльності і в цьому блоці будуть два закони, що стосуються безпеки на дорогах: і збільшення штрафів і встановлення необхідної апаратури для фіксації швидкостей. Тож закони можуть навіть бути прийняті вже цього чи наступного пленарного тижня”.
Володимир Гройсман підкреслив важливість питання, адже щодня відбуваються катастрофи: “Як уряд, ми внесли ряд законопроектів у парламент, які посилюють безпеку руху. Водночас, покарання і моніторинг – важливі, водночас із 1 вересня вступили нові будівельні норми, які передбачають будівництво за новими європейськими параметрами доріг, розв’язок, переходів, які значно підвищать рівень безпеки доріг. І в дорожньому фонді 2,6 мільярда передбачено на будівництво “500-500-1000” – нових кільцевих розв’язок, острівців безпеки та пішохідних переходів. І з весни ми уже побачимо зовсім інші результати”.
