26 травня, у передостанню навчальну суботу, вурівці обговорювали одразу кілька важливих тем: права людини, волонтерство, реформу з децентралізації та про інклюзію в Україні.
Сергій Буров, виконавчий директор Освітнього дому прав людини в Чернігові, розповів, що ідея прав людини зародилась ще у часи Стародавньої Греції. Однак, «повний пакет» прав людини сформувався лише у 1948 році, після ухвалення Загальної декларації прав людини. Серед ключових компонентів концепції прав людини – автономія особистості (держава не може свавільно втручатися у життя людини), можливість самостійно обирати управлінців (ми надаємо повноваження “модерувати” своє життя комусь іншому) та вимагати від них ефективного механізму захисту прав (зокрема, їх відновлення в разі порушення). Підхід заснований на правах людини, серед іншого, допомагає орієнтуватися на цінності, закріплені у Конституції, міжнародних та національних документах з прав людини, а також – виявити нерівність та знаходити способи усунення дискримінаційних практик. Саме тому, він має застосовуватись при розробці та імплементації будь-якої реформи.
Анна Бондаренко, засновниця “Ukrainian Volunteer Service” говорила з вурівцями про волонтерство. Одна з головних причин, чому люди волонтерять та витрачають свій час та ресурси, – можливість долучатися до змін та показувати своїм прикладом, що світ може бути інакшим. Хтось іде волонтерити, щоб знайти нових друзів, хтось – щоб подорожувати, а хтось жертвує своїм часом, тому що йому подобається допомагати іншим. «Якщо ви ще не були волонтером – ваш проект ще чекає на вас! Світ волонтерства настільки різноманітний, що кожен може знайти щось для себе. Варто лише спробувати», – вказала лектор.
Марія Пальчук, радниця з питань децентралізації Київського Центру розвитку місцевого самоврядування, пояснила особливості процесу децентралізації в Україні. Реформа з децентралізації (саме так правильно говорити) дала можливість селам та маленьким містам отримати ті повноваження, які були у міст обласного значення. З процесом децентралізації на місця передали не тільки ресурси та повноваження, але і відповідальність. Часто буває, що саме про відповідальність і забувають. Тим не менше, реформа стала ваговим кроком на шляху розвитку територіальних громад.
Юлія Ресенчук, президент Благодійного фонду “Асоціація інклюзивної країни” розповіла вурівцям про інклюзію. Для того, щоб люди з інвалідністю почували себе комфортно на вулицях міста, простір має бути пристосованим для кожного. У світі існує навіть концепція побудови простору, яка називається «універсальний дизайн». Україна зараз переходить до підходу, за яким лише надати медичну допомогу людям з інвалідністю, – недостатньо. Набагато важливіше допомогти їм соціалізуватися та стати повноцінними членами суспільства, які ходять до будь-якої школи та працюють там, де хочуть. «Також варто пам’ятати, що інвалідність – це не хвороба, а скоріше різновид людського роду. Тому, наприклад, не намагайтеся допомогти людині на інвалідному візку, якщо вона сама справляється і не просить вас про це», – наголосила експерт.
