Молодіжна політика, екологія та культура на останній суботній онлайн-лекції Відкритого Університету Реформ 11

Червень 15, 2020

Упродовж кількох років в Україні все частіше лунають заклики щодо збереження фінансування культурних інститутів і державних програм у сфері культури. Оскільки ця тема залишається актуальною й досі, декілька лекцій навчальної суботи 13 червня для учасників ВУР 11 були присвячені саме змінам у цій сфері.

Перша лекція від Юлії Федів, виконавчої директорки Українського культурного фонду (далі – УКФ) на тему “Культура як тригер суспільних змін” була присвячена саме діяльності Фонду. Місія УКФ – збереження культурної спадщини та розвиток культури України. За словами Федів: “Український культурний фонд – перша державна установа, що запровадила стратегічний системний підхід у держуправлінні та підтримує практично всі культурні напрямки.”

Серед стратегічний цілей УКФ:

  • сприяння створенню культурних продуктів;
  • підсилення ролі культури у розвитку суспільства;
  • інтернаціоналізація української культури;
  • розбудова інституційної спроможності.

Наступна лекція від Ольги Бойко та Ольги Гусакової, експерток кліматичного відділу ГО “Екодія”, стосувалася не менш важливої теми – кліматичної кризи. Зміна клімату – це зміна погодних умов, яка спостерігається протягом тривалого часу. Вона не була настільки відчутною раніше, оскільки не існувало великої технологічної спроможності, яка є зараз і впливає на природу (видобуток копалин, викиди в повітря та інше). 

За словами спікерок, зараз концентрація парникових газів найбільша за всю історію. Із початку стрімкого індустріального розвитку в середині ХІХ ст середня глобальна температура зросла. Стрімке підняття температури відбулося за останні 35 років. Кількість парникових газів зростає через діяльність людини – природні причини не мають настільки великого ефекту на процеси зміни клімату, як діяльність людини.

Яка ж роль України у світовій боротьбі проти зміни клімату? До 2050 року Україна може відмовитись від викопного палива і довести частку “зеленої” енергії у забезпеченні своїх енергопотреб до 91%, що позитивно вплине на екологічну ситуацію в регіоні зокрема. 

На системному рівні необхідно:

  • Підвищити енергоефективність;
  • перейти до використання відновлювальних джерел енергії;
  • трансформувати вугільні регіони;
  • адаптувати села і селища до змін клімату.

Остання навчальна лекція для учасників Відкритого Університету Реформ 11 стосувалася молодіжної політики і прочитав її Юрій Юзич, Голова Наглядової Ради Пласту НСОУ і головний експерт групи “Молодіжна політика” Реанімаційного пакету реформ.

 За його словами, молодіжна політика є новою галуззю, вона почала розвиватися лише після Другої світової війни. Однак зараз саме держави, які здобули незалежність після розпаду СРСР мають проблему у цій сфері: молодь виїздить з цих країн.

В Україні наразі розроблений проєкт стратегії розвитку молодіжної політики до 2030 року, а фінансування цієї сфери зросло з 30 до 60 мільйонів гривень на рік. Головним же і єдиним на найближчі роки пріоритетом є побудова загальнонаціональних громадянських мереж та рухів. Вони мають стати інституціями та діяти у кожній громаді водночас, повинні діяти за принципами демократичного врядування.

Молодіжна політика має виправити сьогоднішнє становище, коли щонайменше 95% молоді не включені до жодних таких організацій а це виховує в українців байдужість до суспільного життя. Приклад успішної молодіжної політики показує Естонія. У цій країні уряд підтримує загальнодержавні організації через тендери та стратегічні партнерства, а на кожні 300 молодих естонців діє молодіжний центр.