Головна|Напрям "Громадянське суспільство"|Відкритий Університет Реформ|Новини

Все, що ви не знали про освіту й реформу охорони здоров’я – на онлайн-навчанні Відкритого Університету Реформ 11

June 1, 2020

30 травня 2020 року відбулося суботнє онлайн-навчання Відкритого Університету реформ. Учасники мали нагоду ознайомитися із реформою освіти: від системи шкільної освіти до університетської, а також дізнатися дізнатися про громадянську освіту та Нову українську школу.

Перша лекція від Анни Сидорук, операційної директорки ГС “Освіторія”, була присвячена світовим трендам та викликам сучасної освіти. Так, лекторка розповіла про глобальне дослідження якості освіти PISA 2018. За цими даними, в Україні є проблема з математикою. Наші показники трохи нижчі за середній рівень країн ОЕСР, однак 26% українських 15-річних учнів не мають базового рівня у читанні.

За словами Анни Сидорук, на задоволеність учнів позитивно впливає підтримка вчителів і співпраця у класах, а от надмірна дисципліна і змагання між дітьми – заважає процесу. Також трендом у сучасній освіті стають технології. Приклад Естонії показує, що для успіху шкіл потрібно поєднати гідні зарплати педагогів, ресурси і свободу дій для шкіл. А після пандемії освіта також зміниться: школа вчитиме не лише правилам, а й адаптивності, більше значення матимуть глобальні тенденції. Навчання вдома теж стане поширенішим.

Під час лекці “Що передбачає стратегія змін у медичній освіті?” Марія Кривоконь, ексасистентка заступника голови МОЗ, мала на меті пояснити ВУРівцям умови, в яких існує та розвивається медична освіта в Україні.

За її словами, першими кроками до змін у медичній освіті мають стати:

бар’єр на вступ (150 балів на ЗНО);
єдиний державний кваліфікаційний іспит;
нова інтернатура;
безперервний професійний розвиток.

Наразі, середовище в якому розвивається медична освіта це:

нуль університетів у світовому топ-1000;
топ-10 препаратів в Україні за жодним пунктом не збігаються з топ-10 препаратів у світі;
Відсутність мотивації для лікарів лишатися у професії;
застарілі навчальні плани;
низький рівень англійської серед студентів та вчителів;
корупція.

Заключну лекцію на тему “Реформа в охороні здоров’я. Що таке пацієнт-орієнтований підхід” провів для ВУРівців Гліб Бітюгов, ексрадник міністра охорони здоров’я України.

Спікер розповів про чотири основні моделі організації охорони здоров’я, які існують у світі:

Модель Бісмарка – децентралізована система, запроваджена в Німеччині вперше. Вона включала обов’язкове соціальне страхування, соціально-ринкову система господарювання, джерелом фінансування є страхові внески. Перевагами стали наявність конкурсу серед постачальників, ефективна система контролю якості, але є низький пріоритет послуг громадського здоров’я, висока вартість системи. Зростає вартість послуг, але не заробітна плата.
Модель Беверіджа – солідарна система універсального доступу забезпечення на будь-який випадок, як-то – здоров’я, індивідуальний, сімейний дохід для всіх людей. Їй притаманний принцип єдності: єдиний характер організації системи, фінансування за рахунок податків, децентралізація, є базовий пакет обсягів медичної допомоги. Однак більшість постачальників медичних послуг – у власності центрального та місцевого урядів.
Модель Семашка – солідарна система універсального доступу забезпечення на будь-який випадок. За принципом єдності схожа на модель Беверіджа, медичні послуги є безоплатними. Однак тут, фінансуються не послуги, а самі лікарні, що породжує значний рівень централізації, бюрократичність існування.
Приватна модель – кожен сам собі купує страховий поліс, і ніхто до цього не змушує. Ринковий механізм господарювання стимулює розвиток медицини. З переваг – децентралізація управління, високі технології, високий рівень комфортності при отриманні послуг, жорстка конкуренція. Однак для пацієнтів це означає високу вартість послуг, низькі пріоритети профілактики і мала доступність.

Економічна ситуація в Україні не сприяє впровадженню страхової медицини. Чимало громадян є недостатньо заможними, аби дозволити собі навіть базові послуги у повністю приватній моделі.

Дослідження показали, що українці не дуже хочуть платити за послугу, якщо вона коштує більше 4000 грн. Наразі, враховуючи економічні показники, для України найкращою буде модель Беверіджа.

Також на минулому тижні пройшли дві вечірні лекції для учасників у будні. У середу відбулася лекція “Вища освіта в Україні: чи справді щось змінюється?” Сергія Квіта, голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, професора НаУКМА.

Як зазначив спікер, існує дві закордонних моделі закладів вищої освіти (ЗВО): студентоцентрований університет або студентоцентроване навчання. На жаль, в Україні не працює жодна з цих моделей.

На думку Сергія Квіта, найбільш підходящою для українських вишів була б модель студентоцентрованого університету й для цього потрібно надати більше автономії ЗВО. Щоб розвивати університети, необхідно розвивати науку, адже заклади вищої освіти повинні стати осередками наукових досліджень.

Зараз вітчизняні університети не можуть капіталізувати свою академічну автономію. Ба більше, 70% випускників шкіл йдуть отримувати вищу освіту – це завеликий показник. Не лише через те, що ЗВО не можуть забезпечити “якість” замість “кількості”, а й через те, що капіталістичний ринок не витримує.

Олександра Пєтушкова, виконавча директора Центру Інноваційної Освіти “Про.Світ”, Генеральна директорка GoFundEd” у своїй лекції розповіла учасникам про використання провідних світових досліджень у освіті.