Непрацюючі реформи, або чому такі суди як ОАСК мають місце?

September 7, 2020

Новий сезон та новий навчальний рік Вища рада правосуддя (далі – ВРП) відкрила за старими правилами, ухваливши ряд рішень, якими одіозних суддів не менш відомого Окружного адміністративного суду м. Києва (далі – ОАСК) так і не було відсторонено від посади. 

Що трапилось і чому – давайте розбиратися разом. 

Вовчий суд. 

17 липня 2020 року стало відомо про обшуки, які провели детективи Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) в приміщенні Окружного адміністративного суду м. Києва (далі – ОАСК) та Державної судової адміністрації (далі – ДСА).

За версією слідства, судді ОАСК, окремі посадові особи ДСА та колишні члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі – ВККС) не лише причетні до вчинення корупційних злочинів, але ймовірно створили цілий механізм “керованого правосуддя”, спрямованого на забезпечення не тільки власних інтересів, а й інтересів окремих бізнесових кіл та політичних еліт. Детальніше про це ЧЕСНО. Фільтруй суд! писали раніше тут

Фігурантами плівок виявились Голова ОАСК Павло Вовк, судді цього суду Володимир Келеберда, Ігор Качур, Ігор Погрібніченко та Олексій Огурцов. Деталі про них можна побачити за посиланням

Зазначені судді вже не вперше з’являються на шпальтах ЗМІ, а ОАСК залишається ілюстрацією українського “кривосуддя”. 

І після чергового оприлюднення НАБУ плівок, що можуть бути підтвердженням керованості правосуддя в ОАСК, було б цілком логічним відсторонити суддів-фігурантів розслідування від правосуддя. Подібні їх дії підривають і без того не високий рівень довіри до судів у громадян, тож всі чекали реакції судового врядування та прокуратури. Здавалося, має обійтись без сюрпризів, але… 

Рука руку миє 

Активісти неодноразово звертали увагу як ВРП та Генеральна прокуратура протидіють розслідуванню справи “плівок Вовку”. Зокрема, Генеральна прокуратура відсторонила від розслідування прокурора, що підписав підозри суддям-фігурантам справи та ускладнило перебіг розслідування. Проте, у серпні (майже через місяць після обшуків в ОАСК та ДСА) Ірина Венедіктова таки підписала клопотання про відсторонення суддів від здійснення правосуддя. І далі — справа за ВРП. Саме вони на цьому засіданні мали вирішити подальшу їх долю, але дива не сталося. І вже 1 вересня на сайті ВРП з’являються одне за одним повідомлення про те, що у задоволенні клопотань про відсторонення суддів ОАСК або ж відмовлено, або повернуто назад до Генпрокуратури, мовляв і не так суддів про підозру повідомили, і докази вини прикріпили недопустимі. А отже судді, про яких вже знає вся країна, і які ймовірно причетні до ухвалення рішень, правосудність яких викликає сумніви, знову повертаються до роботи – вершити правосуддя. Чому ж так сталось? 

А віз і нині там

Слідом за відповідними рішеннями, ухваленими на засіданні ВРП, НАБУ на своєму сайті оприлюднило нові аудіозаписи, що підтверджують наявність зв’язків у суддів ОАСК з ВРП. Зокрема, судді ОАСК не соромились подавати скарги про притягнення до дисциплінарної відповідальності “незручних” їм суддів. Також НАБУ зафіксувало розмови Голови ОАСК щодо домоленостей з ВРП для того, щоб останні навпаки “врятували” конкретних суддів. І що головне, — відбувалось це не безуспішно. Тобто можна припустити, що між ОАСК та ВРП вже тривалий час існувала “дружба”. І на цьому тлі останні рішення ВРП щодо невідсторонення суддів ОАСК від здійснення правосуддя вже не виглядають такою дивною. 

Проте, судова реформа триває вже чотири роки, а ми й досі маємо ситуацію, коли недоброчесні судді не лише залишаються на своїх посадах, але і продовжують вирішувати долі людей, а у випадку з ОАСК – і цілої країни (чому так – читайте в матеріалі). 

І тут не можна не згадати знову ці три літери – ВРП. 

Саме Вища рада правосуддя вирішує питання про притягнення суддів до відповідальності та про звільнення їх з посади. Саме вона надає дозвіл на утримання судді під вартою. Ну і саме вона приймає рішення про відсторонення судді від здійснення правосуддя. 

Але Вища рада правосуддя так і не виступила форпостом очищення суддівських лав від недоброчесних суддів. Ба більше, здається вони очолили “рух по їх порятунку”. Як інакше пояснити те, що ВРП відмовили у задоволенні рекомендації про звільнення судді Богдана Саніна (суддя ОАСК), який своїми рішеннями фактично легалізував силовий розгін Майдану?

Також Вища рада правосуддя звільняла у відставку суддів, що на момент розгляду такої заяви були учасниками дисциплінарних проваджень, тим самим надаючи їм можливість отримувати всі передбачені законом виплати для суддів у відставці замість притягнення до відповідальності.

Ну і врешті видається, що саме ВРП заблокувала судову реформу Зеленського. 

Так, президентський закон передбачав створення спеціальної Комісії з питань етики та доброчесності, що мала на меті забезпечити прозорість та підзвітність діяльності членів ВРП та рекомендувати їх до звільнення у випадку порушення. Проте ВРП всіляко перешкоджала утворенню даної комісії. Зрештою, Конституційний суд визнав норму про дану Комісію неконституційною, а Президент подав новий законопроект про внесення змін до закону про судоустрій в Раду. Проте, в ньому не були враховані “провали” попередньої спроби судової реформи і ВРП знову наділили ще більшими повноваженнями, наприклад щодо затвердження персонального складу Комісії, що обиратиме членів Вищої кваліфікаційної комісії — органу, що проводить добір на посаду судді. 

Реформувати не можна залишати. 

Все це демонструє необхідність реформування судової системи “з голови”, а саме з Вищої ради правосуддя. До персонального складу ВРП в активістів також неодноразово виникали запитання. 

Так, членами ВРП є Олексій Маловацький та Павло Гречківський. 

Зокрема, згідно з інформацією з веб-сайту “Слідство.Інфо”, у вересні 2016 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Гречківського затримали за вимагання хабаря майже 13 мільйонів гривень. На думку правоохоронців, за це Гречківський нібито повинен був забезпечити запорізькій компанії потрібне рішення в судах усіх трьох інстанцій. Однак, уже наприкінці жовтня 2018 року Гречківського повністю виправдали в суді.

Олексій Маловацький у свою чергу, за інформацією журналістів, може бути причетний до ймовірного зловживання владою. Як повідомляє видання “НВ. Бізнес”, Центр протидії корупції подав заяву у НАБУ за фактом зловживання владою члена Вищої ради правосуддя Олексія Маловацький в інтересах маловідомої компанії з оточення Петра Порошенка Аркона Газ-Енергія з метою одержання неправомірної вигоди.

Жоден із президентських законопроектів не передбачав “перезавантаження” ВРП, що має персональний склад із сумнівною репутацією. 

Можна безліч разів укрупнювати суди, проводити конкурси та добирати кадри, але допоки долю суддів та судової системи загалом вирішуватиме орган з сумнівною репутацією реформа не зрушить з місця. В кращому випадку. До речі, реформування Вищої ради правосуддя є однією з вимог МВФ для надання підтримки Україні. 

По поверненню з канікул Верховна Рада візьметься за законопроекти, що пропонують в так чи інакше реформувати органи судового врядування (так, не президентским законопроектом єдиним, є і альтернативні) і маємо надію, парламентарі не оминуть увагою потребу перезавантаження Вищої ради правосуддя. Тому що в протилежному випадку реформа буде лише перестановкою доданків, сума яких так і не зміниться.

Людмила Слива, координаторка кампанії “ЧЕСНО. Фільтруй суд!”

Матеріал опубліковано у виданні Ліга.net